Перше послання до Тимотея

1.Привіт 1-2; ложні вчителі 3-11; подяка за навернення 12-17; зберігання віри 18-20.

1.Павло, апостол Христа Ісуса, за повелінням Бога, Спаса нашого і Христа Ісуса, нашої надії,
2.Тимотеєві, правдивому синові у вірі: благодать, милосердя, мир від Бога Отця і Христа Ісуса, Господа нашого.
3.Як я просив тебе зостатися в Ефесі, йдучи в Македонію, так прошу, щоб ти наказав деяким не вчити іншого навчання
4.і не зважати на байки та безконечні родоводи, що більше викликають суперечки, ніж служать Божому задумові спасіння через віру.
5.Ціль же того веління — любов із щирого серця, з доброго сумління та невдаваної віри.
6.Деякі від цього відхилились і попали у пустословство:
7.вони хочуть бути законовчителями, не розуміючи ні того, що говорять, ані того, про що твердять із такою певністю.
8.А ми знаємо, що закон добрий, коли хтось уживає його за законом,
9.відаючи, що закон дано не для праведника, лише для беззаконних, непокірних, безбожних, грішників, нечестивих та нечистих, батьковбивців та матеревбивців, душогубців,
10.розпусників, мужоложців, людокрадів, забріханців, кривоприсяжників і для всіх інших, що противляться здоровому навчанню,
11.згідно з Євангелією слави блаженного Бога, яку мені довірено було.
12.Дяку складаю тому, хто мені дав силу: Христу Ісусу, Господеві нашому, бо він визнав мене вірним, поставивши на службу;
13.мене, що спершу був блюзніром, гонителем і знущателем; але мене помилувано, бо я, не відаючи, діяв у невірстві.
14.Благодать же Господа нашого надмірно вилилась на мене з вірою і любов'ю, що в Христі Ісусі.
15.Вірне це слово й повного довір'я гідне, що Христос Ісус прийшов у світ, щоб спасти грішних, з яких я — перший.
16.Але я був на те помилуваний, щоб Ісус Христос на мені першім показав усю свою довготерпеливість, на приклад тим, що мають увірувати в нього на вічне життя.
17.Цареві ж віків, нетлінному, невидимому, єдиному Богу честь і слава на віки вічні! Амінь.
18.Такий наказ тобі я доручаю, сину Тимотею, згідно з пророцтвами, що раніше були виголошені про тебе, щоб ти завдяки їм боровся доброю боротьбою,
19.мавши віру й добре сумління, що його деякі відкинувши, відпали від віри;
20.між ними Гіменей та Олександер, яких я передав сатані, щоб навчилися не хулити.

2.Молитва за всіх 1-7; чоловіки й жінки на спільних моліннях 8-15.

1.Передусім, отже, благаю, щоб відбувалися прохання, молитви, благання, подяки за всіх людей,
2.за царів і за всіх тих, що стоять при владі, щоб нам тихо та спокійно вести життя з усією побожністю та пристойністю.
3.Це добре й приємне в очах нашого Спаса Бога,
4.який хоче, щоб усі люди спаслися і прийшли до розуміння правди.
5.Один бо Бог, один також і посередник між Богом та людьми — чоловік Христос Ісус,
6.що дав себе самого як викуп за всіх: свідоцтво свого часу,
7.на що я був поставлений проповідником та апостолом, — правду кажу, не обманюю, — учителем поган у вірі й правді.
8.Я хочу, отже, щоб мужі молилися на всякому місці, зводивши до неба чисті руки, без гніву й суперечки.
9.Так само й жінки, в убранні пристойнім, хай себе прикрашають сором'язливістю і скромністю, не заплітуванням волосся, не золотом чи перлами, чи шатами дорогоцінними,
10.але ділами добрими, як це годиться жінкам, що визнають благочестя.
11.Жінка нехай учиться мовчки, в повній покорі.
12.Навчати жінці я не дозволяю, ані коверзувати чоловіком, — їй бути тихомирною!
13.Адам бо спершу був створений, а Ева потім.
14.І Адам не був зведений, жінка ж, зведена, завинила.
15.Однак, вона спасеться, народжувавши дітей, якщо перебуватиме у вірі, любові та святості зо скромністю.

3.Вимоги до єпископа 1-7; до дияконів 8-13; Церква 14-16.

1.Вірне слово: Коли хтось прагне єпископства, — бажає доброї справи.
2.Треба, отже, щоб єпископ був бездоганним, однієї лише жінки чоловіком, тверезим, розважливим, чесним, гостинним, здібним навчати,
3.не п'яницею, не розбишакою, а сумирним, не сварливим, не грошолюбом;
4.щоб власним домом добре правив та щоб дітей тримав у послусі з усякою повагою, —
5.бо хто не знає рядити власним домом, то як він буде дбати про Церкву Божу? —
6.не новонавернений, щоб, розгордівши, не потрапив під дияволів осуд.
7.Треба також, щоб він мав гарне свідчення і від тих, що зовні, щоб не опинився у ганьбі та у диявольських тенетах.
8.Диякони — так само треба, щоб були поважні, не двоязичні, вина багато щоб не вживали, не були віддані брудному зискові;
9.щоб тайну віри берегли в чистім сумлінні.
10.Але й таких спочатку слід поставити на пробу, а потім нехай служать, якщо будуть бездоганні.
11.Жінки також нехай поважні будуть, не обмовливі, тверезі, вірні в усьому.
12.Диякони нехай будуть кожен лиш однієї жінки чоловіком, добре правлять дітьми і власним домом,
13.бо ті, що виконують гаразд свої обов'язки, здобувають собі почесний ступінь і велику сміливість у вірі в Христа Ісуса.
14.Пишу тобі це, надіючися, що незабаром прийду до тебе.
15.Коли ж загаюся, то щоб ти знав, як слід поводитися в домі Божім, яким є Церква Бога живого, стовп та основа правди.
16.А то річ певна, що тайна побожности — велика: Христос явився у тілі, засвідчений у Дусі, показався ангелам, проповідуваний поганам, увіруваний у світі, вознісся у славі.

4.Про єретиків 1-5; боротьба з єресями 6-11; добрий приклад 12-16.

1.Дух виразно каже, що за останніх часів деякі відступлять від віри і пристануть до духів обманних і навчань бісівських;
2.зведені лицемірними брехунами з таврованим сумлінням,
3.вони заборонятимуть одружуватися і волітимуть стримуватись від страв, що їх Бог створив для вірних і для тих, які спізнали правду, щоб їх споживати з подякою.
4.Бо всяке Боже створіння — добре, і не слід нічого відкидати, коли його з подякою приймати,
5.бо воно освячується словом Божим і молитвою.
6.Як будеш усе це братам викладати, то будеш добрий слуга Христа Ісуса, годований словами віри та доброї науки, якій ти був завжди вірним.
7.Щождо нечистих, бабських байок — то ти їх вистерігайся. Вправляйся у благочесті;
8.бо тілесна вправа до дечого лише корисна, а благочестя на все корисне, бо має обітницю життя теперішнього й майбутнього.
9.Вірне це слово й повного довір'я гідне.
10.На це бо й трудимося та боремося, тому що ми поклали нашу надію на живого Бога, який є Спасителем усіх людей, особливо ж вірних.
11.Це наказуй і навчай.
12.Ніхто твоїм молодим віком хай не гордує, але будь зразком для вірних у слові, поведінці, любові, вірі й чистоті.
13.Заки я прийду, віддавайся читанню, умовлянню та навчанню.
14.Не занедбуй у собі дару, що був даний тобі через пророцтво з накладанням рук збору пресвітерів.
15.Про це міркуй, будь увесь у цьому, щоб поступ твій усім був очевидний.
16.Пильнуй себе самого та навчання; дотримуйся цього, бо, робивши це, спасеш себе самого й тих, що слухають тебе.

5.Поводження з вірними 1-2; вдовицями 3-16; священиками 17-25.

1.Зо старшим суворо не поводься, а радше умовляй його, як батька; молодших — як братів;
2.старших жінок, як матерів, а молодих, немов сестер, з усякою чистотою.
3.Шануй удовиць, тих що справді вдови.
4.Коли якась удовиця має дітей або внуків, то насамперед нехай вони навчаться шанувати власну родину й віддячуватися батькам, бо це вгодно Богові.
5.Справжня вдова й самотня на Бога покладає надію і перебуває день і ніч у молитвах та благаннях.
6.Котра ж розкошує, та живою вмерла.
7.І це ти їм наказуй, щоб були бездоганні.
8.А коли хтось про своїх, особливо ж про домашніх не дбає, той віри відцурався: він гірший, ніж невірний.
9.Удовицю вибирати не менш, як шістдесятилітню, одного тільки чоловіка жінку,
10.що має гарне ім'я в ділах добрих: що дітей виховала, приймала подорожніх, що святим ноги вмивала, що тим, які в горю, допомагала, всяке добре діло сумлінно виконувала.
11.Молодих же вдовиць тримай від себе подаль, бо як їх охоплює пристрасть, противна Христові, то хочуть заміж виходити,
12.стягаючи на себе осуд, бо відкинули першу віру.
13.А разом з тим звикають бездільно по хатах тинятися, і не тільки нічого не роблять, а ще й цокочуть і скрізь втручаються, і базікають, що не личить.
14.Отже, я хочу, щоб молодші виходили заміж, дітей народжували, рядили домом і не давали противникові ніякої зачіпки для лихомовства.
15.Бо деякі вже пішли слідом за сатаною.
16.Коли ж якась віруюча прийняла до себе вдовиць, нехай їм допомагає, хай не обтяжується Церква, щоб вона могла справжнім удовам помагати.
17.Пресвітери, що добре головують, гідні подвійної пошани, передусім ті, що працюють словом і навчанням.
18.Бо Писання говорить: «Не зав'язуй рота волові, що молотить»; і «Робітник — гідний своєї нагороди.»
19.На пресвітера не приймай скарги, хібащо при двох або трьох свідках.
20.Тих, які грішать, картай перед усіма, щоб і інші страх мали.
21.Заклинаю тебе перед Богом і Христом Ісусом та вибраними ангелами берегти це безсторонньо, не робивши нічого з нахилу до когось.
22.Рук надто поквапно не клади ні на кого і не робися причетним до гріхів інших. Бережи себе чистим.
23.Перестань пити воду, вживай і вина трохи з-за шлунку і твоїх частих недуг.
24.Гріхи деяких людей явні ще перед судом, а в інших виявляються опісля.
25.Так само й добрі діла бувають явні, а інші виявляються згодом.

6.Раби 1-2; ложні вчителі 3-16; багатії 17-21.

1.Раби, що під ярмом, нехай уважають своїх панів достойними всякої поваги, щоб не зневажалось ім'я Боже й наука.
2.А ті, що мають панів вірних, хай ними не нехтують через те, що вони брати, а навпаки, нехай ще більш їм служать, — власне, тому, що ті, які зазнають від них послуг, вірні та любі. Цього навчай і умовляй.
3.А коли хтось навчає інакше й не притримується здорових слів, слів Господа нашого Ісуса Христа та побожної науки,
4.той засліплений гордістю, нічого не розуміє, хворий на пусті змагання та словесні суперечки. З цього виникають заздрість, сварка, зневаги, лукаві підозри,
5.постійні спори людей із зіпсованим розумом та позбавлених правди; гадають бо, що побожність то засіб зиску.
6.Великий це зиск — побожність, вона бо дає вдовілля.
7.Ми бо не принесли на світ нічого, та й винести нічого не можемо.
8.А маючи поживу та одежу, цим будемо вдоволені.
9.А ті, що хочуть багатіти, впадають у спокусу та в тенета, і в безліч бажань безглуздих та шкідливих, що штовхають людей у прірву та погибель.
10.Бо корінь усього лиха — грошолюбство, до якого деякі вдавшися, від віри відбились і прошили себе численними болями.
11.Ти ж, чоловіче Божий, утікай від цього. Шукай праведности, побожности, віри, любови, терпеливости, лагідности.
12.Змагайся добрим змагом віри, старайся осягнути життя вічне, до якого ти покликаний і за яке був склав гарне визнання віри перед багатьма свідками.
13.Благаю тебе перед Богом, який усе оживлює, і перед Христом Ісусом, який при Понтійському Пилаті склав добре визнання,
14.щоб ти зберігав заповідь без плями, без догани — аж до появи Господа нашого Ісуса Христа,
15.яку свого часу з'явить блаженний і єдиний Володар, Цар царів і Владика владик;
16.єдиний, що безсмертя має, що в світлі живе неприступнім, якого ніхто з людей не бачив, ані бачити не може. Йому честь і влада вічна! Амінь.
17.Багатим у цьому світі накажи, щоб не неслись думками вгору та не надіялися на нетривке багатство, лише — на Бога, який щедро дає нам усього для вжитку;
18.щоб добро чинили, багатіли добрими ділами, були щедрі, ділилися радо
19.і тим робом збирали собі скарб — добру підвалину на майбутнє, щоб осягнули життя правдиве.
20.О Тимотею! Бережи передання. Уникай світського пустословства та суперечностей неправильного знання,
21.що його деякі визнаючи, відхилилися від віри. Благодать з вами!