Пророк Авдій

1.Видіння про Едом: його провина та покарання.

1.Видіння Авдія. Так каже Господь-Ягве про Едома. Вість ми від Господа почули, посол був посланий між народи: Вставайте! Підемо війною проти нього!
2.Ось я зроблю тебе поміж народами маленьким, тобою будуть нехтувати вельми!
3.Гординя твого серця тебе обманула! Тебе, що живеш у щілинах скелястих, у твоїм високім житлі, і що міркуєш собі в серці: Хто мене скине вниз додолу?
4.Та хоч би ти, немов орел, піднявсь високо, хоч би ти вимостив собі гніздо між зорями, я й звідти скинув би тебе, — слово Господнє!
5.Якби до тебе вдерлися злодії або уночі розбишаки, чи не украли б тільки те, чого їм досить? Якби до тебе увійшли збирачі винограду, чи не зоставили б грон бодай кілька?
6.Як же обшукано Ісава, обшарено всі його скриті скарби!
7.Аж до границі вигнали тебе всі твої союзники; тебе обманули, перемогли тебе друзі твої! Тії, що хліб твій їли, петлю на тебе ставлять.
8.Хіба я того дня, — слово Господнє, — не вигублю мудрих з Едома, розум з гори Ісава?
9.Страхом побиті будуть вояки твої, Темане, щоб винищити всіх з гори Ісава.
10.За різанину, за насильство над твоїм братом Яковом сором тебе окриє, і ти повіки зникнеш.
11.Тоді, коли ти стояв збоку, коли чужинці його багатство геть забирали, і варвари вривалися в його ворота, на Єрусалим кидали жереб, — ти теж був як один з них!
12.Та не годилось було тобі дивитись на день брата твого в день його горя; ані радіти злісно над синами Юди в день їхньої руїни, ані роззявляти рота в день нещастя.
13.Та й не годилось було тобі вдиратися в ворота люду мого в день його лиха. Ні, не годилось було дивитися тобі на його злидні в день його лиха, ні зазіхати на його майно в день його лиха,
14.ані ставати на перехресті, щоб утікачів його вбивати, ні видавати тих, що заціліли в день нещастя.
15.Бо близько день Господній на всі народи! Що ти чинив, те вчинять і з тобою: твої вчинки впадуть тобі ж на голову!
16.Бо так, як ви пили на моїй святій горі, усі народи будуть пити завжди; будуть пити й глитати, і будуть, наче б їх не було.
17.А на Сіон-горі будуть ті, що заціліють, — вона буде святою — і дім Якова їхні посілості посяде.
18.Яковів дім буде вогнищем, Йосифів дім — полум'ям, а дім Ісавів — соломою. Вони його запалять і пожеруть. Ніхто не лишиться з дому Ісава, — бо Господь сказав.»
19.Ті, що на півдні, займуть Ісав-гору, а ті з поділля — філістимлян; вони займуть край Ефраїма і край Самарію, а Веніямин займе Гілеад.
20.І полонені цього війська, сини Ізраїля, які серед ханаанян аж до Сарепти, і єрусалимські полонені, які у Сефараді, — займуть міста на півдні.
21.Збавителі зійдуть на Сіон-гору, щоб судити Ісав-гору, — і Господнє буде царство.