Послання до Филип'ян

1.Привіт 1-2; подяка 3-11; ув'язнення Павла корисне для Євангелії 12-20; особисті почування апостола 21-26; напоумлення вірним 27-30.

1.Павло і Тимотей, слуги Христа Ісуса, усім святим у Христі Ісусі, що перебувають у Филиппах, з єпископами та дияконами:
2.благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа.
3.Дякую Богові моєму щоразу, коли вас згадаю,
4.завжди в кожній моїй молитві за всіх вас із радістю молившися,
5.за участь вашу в Євангелії від першого дня і досі;
6.я певний того, що хто розпочав у вас добре діло, він його й закінчить аж до дня Христа Ісуса.
7.Воно й справедливо думати це мені про всіх вас, бо ви в мене у серці; всі ви, чи то в моїх кайданах чи то обороні, чи в утвердженні Євангелії, берете участь у моїй благодаті.
8.Бог мені свідок, як я тужу за всіма вами любов'ю Христа Ісуса.
9.Молюся і про те, щоб любов ваша дедалі більш і більш зростала у досконалім знанні та в усякому досвіді,
10.щоб ви могли розпізнавати те, що ліпше; і щоб були чисті й бездоганні в день Христа,
11.повні плодів праведности, що їх маємо через Ісуса Христа на славу й хвалу Божу.
12.Бажаю, брати, щоб ви знали, що те, що мені сталося, вийшло більше на користь Євангелії.
13.Бож вістка, що я у кайданах за Христа, стала відома в цілій Преторії та й усім іншим;
14.і більшість братів, яким, власне, мої кайдани додали сміливости в Господі, ще більш набрали відваги безстрашно проголошувати слово Боже.
15.Деякі, щоправда, проповідують Христа із заздрощів та суперництва, а деякі з доброї волі.
16.Ці — з любови, знаючи, що я тут поставлений на оборону Євангелії;
17.а інші, з заздрощів, звіщають Христа нещиро, гадаючи додати тягару моїм кайданам.
18.Та що ж? В усякому разі, чи то сповидно, чи по правді, Христос проповідується, і я тому радий і буду радіти.
19.Знаю бо, що це для мене вийде на спасіння завдяки вашим молитвам та допомозі Духа Ісуса Христа,
20.за моїм твердим очікуванням і надією, що я не буду осоромлений ні в чому, а, навпаки, я цілком певний, що нині, як і завжди, Христос буде звеличений у моїм тілі, чи то моїм життям, чи смертю.
21.Для мене бо життя — Христос, а смерть — прибуток.
22.Однак, як я живу в цім смертнім тілі, я можу ще корисно працювати; — та що вибрати, не знаю.
23.Тягне бо мене на обидва боки: хотілося б мені померти, щоб із Христом бути, бо так багато краще;
24.та задля вас мені куди конечніше зостатися в тілі.
25.І це певно знаю, що зостанусь і перебуватиму з усіма вами на розвиток вам і радість у вірі,
26.щоб через мене ваша хвала збільшувалась у Христі Ісусі, завдяки моєму поворотові до вас.
27.Тільки поводьтеся достойно Євангелії Христової, щоб я, — чи то як прийду і вас побачу, чи то бувши далеко, — довідаюся про вас, що ви стоїте твердо в однім дусі, змагаючись однодушно за євангельську віру,
28.ні в чому не боявшися ваших противників; це буде для них певним знаком погибелі, а для вас — спасіння, і то від Бога,
29.бож вам дана ласка Христа, не тільки вірувати в нього, але за нього також і страждати.
30.Отак ви переносите ту саму боротьбу, яку ви бачили в мені та яка й тепер в мені, як це вам відомо.

2.Взаємна любов 1-4; зразок Христа 5-11; завжди треба дбати про спасіння 12-18; Тимотей і Епафродит 19-30.

1.Коли, отже, є в Христі якась утіха, коли є якась відрада в любові, коли є якась спільність духа та якесь серце і милосердя,
2.то завершіте мою радість: думайте те саме, майте любов ту саму, будьте однодушні, згідливі.
3.Не робіть нічого підо впливом суперечки, чи з марної слави, але вважаючи в покорі один одного за більшого від себе;
4.майте на увазі користь не власну, а радше інших.
5.Плекайте ті самі думки в собі, які були й у Христі Ісусі.
6.Він, існуючи в Божій природі, не вважав за здобич свою рівність із Богом,
7.а применшив себе самого, прийнявши вигляд слуги, ставши подібним до людини. Подобою явившися як людина,
8.він понизив себе, ставши слухняним аж до смерти, смерти ж — хресної.
9.Тому і Бог його вивищив і дав йому ім'я, що понад усяке ім'я,
10.щоб перед іменем Ісуса всяке коліно приклонилося на небі, на землі й під землею,
11.і щоб усякий язик визнав, що Ісус Христос є Господь на славу Бога Отця.
12.Отож, мої любі, як то ви завжди були слухняні, працюйте над спасінням вашим в острасі та трепеті, не тільки коли я присутній, але ще більше тепер, коли мене нема між вами,
13.бо то Бог викликає у вас і хотіння і діяння за своїм уподобанням.
14.Усе робіть без нарікання і мудрування,
15.щоб ви були бездоганні й щирі, непорочні діти Божі серед лукавого й розбещеного роду, серед якого сяєте, немов світила у світі,
16.зберігаючи слово життя, на похвалу мені в день Христа, що я біг не дарма і трудився не марно.
17.Ба навіть коли мушу пролити мою кров на жертву й офіру за вашу віру, я радуюсь і веселюся разом з усіма вами.
18.Та й ви також радуйтеся і веселіться зо мною.
19.Надіюсь у Господі Ісусі послати до вас незабаром Тимотея, щоб і мені на серці стало легше, коли довідаюся про вас.
20.Нікого бо не маю рівного йому душею, що так щиро дбав би про вас,
21.бо всі шукають чогось власного, а не Христа Ісуса.
22.Ви знаєте його випробувану чесність: він, як син батькові, служив зо мною справі Євангелії.
23.Отож, надіюся його до вас послати, як лиш довідаюся, як воно зо мною.
24.А я маю в Господі впевнену надію, що скоро й сам прибуду.
25.Але вважав необхідним послати до вас Епафродита, мого брата і співробітника та співвояка, якого ви послали, і служителя в моїй потребі;
26.бо він за вами всіма побивався і непокоївся — тому, що ви почули про його недугу.
27.Він бо, справді, занедужав смертельно, але Бог змилувався над ним, та не лише над ним, а й надо мною, щоб я не мав смутку за смутком.
28.Тому я послав його вам, щоб ви, знову побачивши його, зраділи і щоб і я мав менше смутку.
29.Прийміть же його в Господі з усякою радістю і майте таких у пошані,
30.бо за Христове діло він наблизився до смерти, наражаючи життя на небезпеку, щоб доповнити ваш нестаток служіння для мене.

3.Пересторога від спокус з боку юдеїв.

1.Врешті, брати мої, радуйтеся у Господі. Писати вам те саме мені не важко, а вам воно корисно.
2.Уважайте на собак, уважайте на лихих робітників, уважайте на обрізання!
3.Ми бо “обрізання”, що духом служимо Богові, що хвалимось у Христі Ісусі, не покладаючися на тіло,
4.хоч я міг би покладатись і на тіло. Коли хтось інший думає покладатися на тіло, то я ще більше:
5.обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїля, з коліна Веніямина, єврей з євреїв, фарисей за законом;
6.щодо горливости — гонитель Церкви, щодо справедливости в законі — бездоганний.
7.А те, що було мені зиском, з-за Христа я вважав за втрату.
8.Ба, більше: я вважаю за втрату все задля найвищого спізнання Христа Ісуса, Господа мого, заради якого я все втратив і вважаю все за сміття, аби Христа придбати;
9.і опинитися в ньому не з праведністю моєю, що від закону, а з тією, що через віру в Христа, з праведністю, що від Бога — від віри;
10.щоб спізнати його й силу його воскресіння і участь в його муках, уподібнюючись йому у смерті,
11.аби якось осягнути воскресіння з мертвих.
12.Не те, щоб я осягнув уже мету чи був уже досконалим, але змагаю далі, чи не здобуду її, бо саме на те Христос Ісус і здобув мене.
13.Брати, я не вважаю, що осягнув уже мету; на одне лиш зважаю: забуваю те, що позаду, і змагаюся до того, що попереду,
14.женусь до мети, по нагороду високого Божого покликання в Христі Ісусі.
15.Ті ж, які досконалі, роздумуймо про це, а коли ви де в чому думаєте інакше, то Бог і в цьому просвітлить вас.
16.Тим часом, що б ми й не осягнули, простуймо завжди тим самим кроком.
17.Наслідуйте мене, брати, і вважайте на тих, що поводяться так, згідно із зразком, який ви маєте в нас.
18.Багато ж є тих, що про них я часто говорив вам та й тепер з плачем говорю, які поводяться як вороги Христового хреста.
19.їхній кінець — погибель, їхній бог — черево, їхня слава — у їхній ганьбі, вони думають тільки про земні речі.
20.Бо наше громадянство в небі, звідки і Спасителя очікуємо, Господа Ісуса Христа,
21.який перемінить наше понижене тіло, щоб було подібним до його прославленого тіла, силою, якою він спроможен усе собі підкорити.

4.Прикінцеві вказівки й признання для филип'ян.

1.Тож, брати мої любі та побажані, моя радосте і вінче мій! Стійте так у Господі, любі мої!
2.Еводію прошу та й Синтиху теж прошу, щоб думали однаково у Господі.
3.І тебе, щирий товаришу, теж прошу, допомагай їм, бо вони працювали для Євангелії зо мною і Климентом та іншими моїми співробітниками, імена яких у книзі життя.
4.Радуйтеся завжди у Господі; знову кажу: Радуйтеся!
5.Хай ваша доброзичливість буде всім людям відома. Господь близько!
6.Ні про що не журіться, але в усьому появляйте Богові ваші прохання молитвою і благанням з подякою.
7.І мир Божий, що вищий від усякого уявлення, берегтиме серця й думки ваші у Христі Ісусі.
8.Наостанку, брати, усе, що лиш правдиве, що чесне, що справедливе, що чисте, що любе, що шанобливе, коли якась чеснота чи щобудь похвальне, — про те думайте!
9.Чого ви навчилися, що прийняли, що почули та бачили в мені — те чиніте, і Бог миру буде з вами.
10.Я вельми зрадів у Господі, що ваші старання про мене знову нарешті ожили, — ви про те старалися, та нагоди вам бракувало.
11.Я кажу це не тому, що терплю злидні, бо я навчився задовольнятись тим, що маю.
12.Умію бути в упокоренні, умію бути і в достатку: в усьому й в усіх обставинах я звик і насичуватися, і голодувати, жити в достатках і терпіти злидні.
13.Я можу все в тому, хто укріплює мене.
14.Однак, ви все ж таки зробили добре, що взяли участь у моїй скорботі.
15.І ви, филип'яни, знаєте, що на початку євангельської проповіді, коли я вийшов був з Македонії, крім одних вас, ніяка Церква не брала участи в даванні і прийманні,
16.бо й у Солунь ви раз і вдруге вислали були мені на потреби.
17.Не те, щоб я шукав дарів, я бо шукаю плоду, що множиться на вашу користь.
18.Я одержав усе, і маю надто. Мені доволі всього, відколи я дістав від Епафродита вашу милостиню, — пахощі солодкі, жертву приємну, Богові вгодну.
19.За те мій Бог виповнить усі ваші потреби, за багатством своїм, у славі, у Христі Ісусі.
20.А Богові й нашому Отцеві слава на віки вічні! Амінь.
21.Вітайте кожного святого у Христі Ісусі. Вітають вас брати, які зо мною.
22.Вітають вас усі святі, а особливо з цісарського дому.
23.Благодать Господа нашого Ісуса Христа хай буде з духом вашим! Амінь.