Пророк Малахія

1.Любов Бога до Ізраїля.

1.Пророцтво. Слово Господнє до Ізраїля через Малахію:
2.«Я полюбив вас, каже Господь. А ви питаєте: У чому виявилась любов твоя до нас? Хіба Ісав не брат Якова? — слово Господнє. Однак полюбив Якова,
3.Ісав же знавіснів мені. Я гори його обернув у пустелю, його спадщину дав шакалам, що в пустині.
4.Якщо Едом казатиме: Нас зруйновано, та ми руїни знову відбудуєм! — то Господь сил так каже: Вони збудують, а я розвалю. І їх назвуть: Безбожности країна, народ, на який Господь розгнівався повіки.
5.Ви це побачите на власні очі й скажете: Господь і поза межами Ізраїля великий.
6.Син шанує батька, а слуга господаря, коли ж я батько, то де моя пошана? Коли я господар, де страх передо мною? — каже Господь сил до вас, священики, що моє ім'я зневажаєте й питаєте: Чим зневажаємо ми твоє ім'я?
7.Тим, що приносите на мій жертовник хліб нечистий. А ще й питаєте: Чим ми його осквернили? Та тим, що думаєте, мовляв, стіл Господній можна зневажати.
8.А як приносите сліпе у жертву, хіба ж то не зле? І як приносите кульгаве або хворе, то це не зле? Попробуй принести його начальникові твоєму, чи він буде тобою радий, чи він тебе ласкаво прийме, — говорить Господь сил.
9.Тепер, отже, благайте ж Бога, щоб змилувавсь над вами; чи прийме він когось із вас ласкаво? — говорить Господь сил.
10.Коли б то вже котрийсь із вас зачинив двері, щоб вам на моїм жертовнику не палити вогню марно! Не довподоби ви мені стали, — говорить Господь сил, — і не милі мені приноси з рук ваших.
11.Бо від сходу сонця аж до його заходу між народами велике моє ім'я, і на кожнім місці моєму імені приноситься кадило й чиста жертва; бо моє ім'я між народами велике, — говорить Господь сил.
12.Ви ж його зневажаєте, кажучи: Господній стіл, — нечистий, і страва, що кладуть на нього, зневаги варта.
13.І кажете: Глядіть, яка морока! — і маловажите ним, — говорить Господь сил. Приносите грабоване кульгаве й хворе, таке приносите у жертву! Таке б мені приймати із рук ваших? — говорить Господь.
14.Проклят шахрай, що має в череді самця і ним обрікся, але приносить Господеві в жертву хирне; бо я — Великий Цар, говорить Господь сил, і моє ім'я страшне між народами.»

2.Пересторога священикам 1-9; мішані подружжя й шлюбні розлуки 10-17.

1.«Нині ж для вас, священики, ось яка осторога:
2.Коли ви не послухаєте й не приймете собі до серця, щоб дати славу імені моєму, — говорить Господь сил, — то я пошлю на вас прокляття, і проклену благословення ваші! Ба, вже їх проклинаю, бо ви не берете собі того до серця.
3.Ось я зламаю вам рамено і кину вам у лице покидьком, — покидьком святкових жертв ваших, — і викинуть вас разом із ним.
4.І зрозумієте, що я послав до вас цю осторогу, щоб мій союз був з Леві, — говорить Господь сил.
5.А той союз мій з ним був життя і щастя, і я дав йому їх, — союзом остраху, тож він мене боявся, і мого імени страхався.
6.Наука правди була на устах у нього, несправедливости не було на губах у нього; він у мирі й правоті ходив передо мною, і багатьох він відвернув від беззаконня.
7.Бо уста священика мають берегти науку, і з уст його люди очікують повчання, бо він — ангел Господа сил.
8.Ви ж відступили від дороги і багатьох привели до занепаду в законі, і повалили союз із Леві, — говорить Господь сил.
9.Тому і я вас видав на зневагу та на погорду перед усім народом, оскільки ви моїх доріг не пильнували і в ділах закону дивились на особу.
10.Чи не один у всіх нас Батько? Чи не один Бог сотворив нас? Чому ж ми одне одному ламаєм віру, сквернивши союз батьків наших?
11.Юда ламає віру, й гидота діється в Ізраїлі та в Єрусалимі; бо Юда осквернив Господа святиню, яку він любить, і взяв собі за жінку дочку чужого бога.
12.Нехай Господь викорінить того, хто так чинить, — того, хто кличе, і того, хто відповідає з Якова наметів, і того, хто офіру Господеві сил приносить.
13.Ви ще й таке робите: ви покриваєте сльозами жертовник Господній, — риданням та стогнанням, — бо він не хоче більш дивитись на приноси, приймати їх радо з рук ваших.
14.А ви ще й кажете: Чому? Та тому, що Господь був свідком між тобою та жінкою твого юнацтва, яку ти зрадив, дарма, що то твоя подруга й твоя законна жінка.
15.Хіба він не створив їх як одну істоту, що має тіло й дух у собі? Чого ж шукає ця одна істота? — Потомства від Бога. Майте ж до вашого життя пошану, і нехай ніхто не зраджує жінки юнацтва свого.
16.Бо мені осоружний розвід, — говорить Господь, Бог Ізраїля, — і той, хто насильством покриває свою одіж, — говорить Господь сил. Майте ж до вашого життя пошану, і не поводьтеся зрадливо.
17.Ви Господа втомили вашими словами, та ще й питаєте: Чим ми його втомили? — Та тим, що кажете: Кожний, хто чинить зло, добрий в очах Господніх, він до таких ласкавий, — або: Де Бог правосуддя?

3.День Господній 1-5; десятина на храм 6-12; праведники за дня Господнього радітимуть 13-24.

1.«Оце я посилаю гінця мого, й він приготує дорогу передо мною, і Господь, що ви його шукаєте, прийде негайно у храм свій. Ангел союзу, що ви його бажаєте, — ось він іде, — говорить Господь сил.
2.Хто витримає день його приходу? І хто встоїться, коли він з'явиться? Таж він, немов вогонь ливарний, неначе луг шаповалів.
3.Засяде, як той, що топить і прочищує срібло. Очистить синів Леві і переллє їх, як золото й срібло, і вони будуть тими, що приносять Господеві жертву справедливо.
4.І тоді Господеві буде любий принос Юди та Єрусалиму, як за днів давніх, за років колишніх.
5.Я прийду до вас близько, щоб суд судити, і буду скорим свідком: проти чарівників, перелюбників, кривоприсяжників та проти тих, що утискають наймита з його заробітком, удову та сироту, і що приходня позбавляють права і мене не бояться, — говорить Господь сил.
6.Тому, що я, Господь, не міняюсь, — ви, сини Якова, не вигублені.
7.З часу батьків ваших ви від моїх заповідей відступили і їх не пильнували. Поверніться ж до мене, і я до вас повернуся, — говорить Господь сил. А ви питаєте: Як нам повернутись?
8.Хіба годиться людині обкрадати Бога? Ви ж мене обкрадаєте й питаєте: В чім ми тебе обікрали? — Десятинами й приносами!
9.Ви тяжко прокляті, а все ж таки ви, увесь народ, мене обкрадаєте.
10.Приносьте всі десятини до комори, щоб була пожива в моїм домі, і таким робом випробуйте мене, — говорить Господь сил, — чи не відчиню вам загат небесних і не виллю на вас благословення понад міру?
11.Для вас я погрожу сарані-ненажері, щоб не пустошила у вас земного плоду, та й щоб виноград не став у вас безплідним у полі, — говорить Господь сил.
12.Усі народи щасливими вас будуть називати, бо будете країною втіхи, — говорить Господь сил.
13.Жорстокі ваші слова супроти мене, — каже Господь. А ви питаєте: І що ми говорили між собою проти тебе?
14.Ви кажете: То марна річ — служити Богові! Яка користь із того, що ми берегли його постанови, що ми сумні ходили перед Господом сил?
15.Тепер же називаємо щасливими зухвалих. Злочинцям теж живеться добре: вони випробовують самого Бога й живуть собі гарненько далі.
16.Тоді говорили між собою ті, що Господа бояться. Господь прислухався, почув, і перед ним почала списуватись пам'яткова книга для тих, що Господа бояться і поважають його ім'я.
17.Вони будуть моїми, — говорить Господь сил, — в той день, що я готую, стануть моїм скарбом. Я їх помилую, як чоловік милує свого сина, що йому служить.
18.Тоді ви знов побачите різницю між праведником і безбожником, між тим, хто служить Богові, і тим, хто йому не служить.
19.Бо ось надходить день, неначе піч палає. Тоді всі горді й усі злочинці будуть — солома, і спалить їх той день, що прийде, — говорить Господь сил, — і не зоставить їм ні кореня ні вітки.
20.Для вас же, що боїтеся імени мого, зійде сонце правди, і в його промінні буде спасіння. Ви вийдете вистрибом, немов на випасі телята,
21.і безбожників топтатимете, бо вони будуть, наче попіл, у вас під ногами того дня, що я готую, — говорить Господь сил.
22.Згадайте про закон Мойсея, слуги мого, що я був наказав йому на Хориві для всього Ізраїля, про заповіді та про постанови.
23.Ось я пошлю вам Іллю пророка перед приходом дня Господнього, великого і страшного.
24.І він наверне серце батьків до дітей і серце дітей до батьків, щоб я, прийшовши, не побив землі прокляттям.»