Історія Бучацького монастиря оо. Василіян
Монастир отців Василіян на горі Федір заснований 7 грудня 1712 р. на підставі фундаційної грамоти польського магната Стефана Потоцького. Потоцькі, бажаючи мати у своїх володіннях освічене греко-католицьке українське духовенство, з дозволу верховної світської і духовної влади запросили у Бучач з Литви отців Василіян. Фундатором монастиря був Микола Потоцький.
У 1714 р. Львівська католицька архиєпархія передала костьол св. Хреста для духовних відправ бучацьким Василіянам у тимчасову власність, а від 1747 р. — на постійно. Церква Воздвиження Чесного Хреста будувалась у 1750-1770-тих роках за проектом архітектора Готфріда Гофмана.
Монастир стає центром освітньої діяльності у Бучачі. Спочатку тут діяла школа-інтернат для дітей з бідних родин, потім — семінарія, згодом реорганізована у гімназію. Пізніше тут був відкритий місійний інститут ім. св. Йосафата, який з перервами діяв до 1944 року. Діяльність Бучацького монастиря була заборонена радянською владою у середині 1946 року.
У березні 1991 року після 45-річної вимушеної перерви у Бучацький монастир Воздвиження Чесного Хреста Господнього повернулися отці Василіяни. Реставраційно-будівельні роботи були розпочаті у 1992 році і тривають до сьогодні. У 1995 році Міністерством освіти України зареєстровано історико-філософський ліцей ім. св. Йосафата Бучацького монастиря Воздвиження Чесного Хреста Господнього чину св. Василія Великого, сьогодні — Бучацький ліцей імені Святого Йосафата.