Новина

МО «Цвіт Любові» провела незабутню і приємну подорож Закарпаттям

Літня подорож «Цвіту Любові», 9-12 серпня 2012 р.Б.

Кілька чудових серпневих днів ще довго будемо згадувати в тісному дружньому колі нашої спільноти. Цікаві екскурсії, веселі ігри, комфортні умови, духовні настанови отця Марка та отця диякона Пімена, взаємна допомога, піклування одне про одного в часі подорожі, — все це закарбувалося у серці та спогадах. Начебто кілька днів, а згадувати будемо ще не на один місяць, а то й рік. Це був справді радісний і цікавий відпочинок для кожного з нас зокрема.

Мандрівка Закарпаттям. Щаслива і вражаюча подорож… І головне, навіть, не те, що ми відвідали безліч цікавих і неймовірно красивих місць, а те, що в часі поїздки тішилися присутністю друзів, разом молилися, ділилися спільними спогадами, ближче знайомилися з природою і місцевими святинями. Приємно було побувати в кількох василіянських монастирях, а особливо — побачити там знайомі обличчя.

Вдалому відпочинку сприяла також і погода, бо на протязі всієї мандрівки було тепло і сонячно. Ми побували у багатьох визначних місцях Закарпаття. Осередком нашого відпочинку був гостинний василіянський монастир у селі Бороняво (Хустський р-н). Саме перебування там наповнювало спокоєм, радістю і навіть захопленням. Мальовничі пейзажі навколо, а з вікна кімнати видно затуманені вершечки гір. Краса…Так починався кожен ранок. Щодня ми мали спільну Літургію та Вервицю. Це духовно єднало нашу спільноту. Всі дні були насичені цікавими подіями, щоразу новими маршрутами. За цей час ми встигли побувати і в Мукачево, і в Джублику, в Імстичево, в Гошеві, Шаяні, Хусті, на скелях Довбуша (Тустань), і ще не в одному красивому куточку. Серед щільно заповнених дозвіллям днів, ми завжди разом ділили побут, мили посуд, готували обіди. З посмішкою згадуватимемо вівсянку, варену в казанку, яку їли лише трьома ложками 17 людей. І було смачно!

Вразили також дотепність, оптимізм, життєрадісність отця Марка та отця диякона Пімена, завдяки яким ця мандрівка видалась чудовою і незабутньою.

І хай це була лише подорож, яка несла більше відпочинковий та пізнавальний характер, проте вона має велике значення для молодих людей, які бодай кілька літніх днів провели разом, спільно. Будучи далеко від дому, з користю, як фізичною, так і духовною, адже серед звичайних, сірих буднів інколи так не вистачає просто побути поряд одні з одними і поділити між собою час та увагу, теплі вечори та прохолодні ранки…

Також ми продовжували добру давню традицію грати у таборі гру «Таємний друг», правила якої дуже прості — таємно приділяти обраній особі увагу, робити несподіванки, писати листи, більше дізнаватися про неї, споглядати всі її найпозитивніші сторони та підкреслювати їх. Ця літня гра була по-особливому цікавою. Кожен намагався приділити якомога більше прихильності до свого обранця. «Таємний друг» підтвердив наше вміння і бажання бути справжніми друзями, адже приємне робили не лише тим, кого обирали, але й будь-кому, для кого важливою була ця щира увага. Для спільноти такі заходи мають особливе значення, адже зближують її учасників, поєднуючи спільними спогадами. Тоді ніхто не може залишитися осторонь неї. Навпаки ми стаємо цілісною організацією, збираємо з частинок те, що містить у собі кожен окремо і стаємо багатограннішими.

Спогади про цю теплу літню подорож грітимуть нас і серед менш теплих, але вже по-особливому осінніх днів. Та маємо надію, що подібних заходів у наших майбутніх планах буде достатньо, а учасників «Цвіту Любові» все більше…

І на закінчення кожної доброї справи не забуваймо дякувати. Насамперед вдячні тим, котрі посприяли, щоб ця подорож відбулася, а найбільше тим, які дарували нам свій час, любов та увагу!!!

(Переглянути фото)

Надя Войтович,
голова МО «Цвіт Любові»
3 вересня 2012