Новина

Друга річниця спільноти «Цвіт Любові»

Друга річниця «Цвіту Любові» - релігійної спільноти Бучацького монастиря оо. Василіян, 3 березня 2013 р.Б.

І ось минуло майже два роки з дня заснування нашої молодіжної організації «Цвіт Любові». Ще зовсім мало, щоб ділитися з кимось досвідом, але вже досить багато для того, щоб побачити в кожному з нас тих, хто росте разом з нею, розвивається, ділиться і відчуває. На протязі цих двох років ми спільно пережили не одну історію. Разом раділи, за кимсь сумували, когось чекали, співали, молилися. Господь завжди наділяв нас своєю «іскрою любові», яку завжди можна відчувати через дотик долоні друга. Кажуть, що коли люди живуть разом досить довго, то в них з’являються спільні звички, риси характеру та, навіть, зовнішня схожість. Не знаю на скільки ми стали подібними зовні, але щирість і щасливість наших посмішок не приховати!

Серед звичайних і похмурих буднів завжди бачу світло всередині кожного учасника нашої спільноти, бо лише відкрита душа випромінює чесніть та відвертість почуттів. Хочу сказати, що, мабуть, жоден з нас не прийшов сюди, щоб просто шукати Бога, бо ще з дитинства ми бачили одне одного на Літургії, на різних релігійних заходах і з’їздах, з деким бували в християнських таборах, з кимсь їздили на прощі та відпусти. А зараз ми зібралися в єдину організацію, насамперед, для того, щоб стати дружньою християнською родиною, щоб бути поруч, щоб наповнювати життя добрим змістом, а також спільно славити Бога! Кожен окремо є частинкою спільноти, а вона є частиною кожного з нас! Бо займає важливе місце у думках, справах, відчуттях. Ми не були б тими, якими стали, якби не перебували разом. Ми б не знали, того, чим зараз ділимося з іншими. Ми б не мали тих почуттів всередині, якими щоразу обдаровуємо світ!

Дякуємо Господу Богу щохвилини за ту єдність, котра панує між нами; дякуємо за тих, котрі знаходять стежку, що веде до нашої спільноти; дякуємо за отців та братів, які не лише добрими настановами, а й власним прикладом навчають нас; дякуємо за батьків та друзів, котрі приходять на спільні заходи, котрі влаштовуємо, бо дуже важливо знати, що наша присутність робить когось трішки щасливішим, когось менш самотнім, а когось просто трохи добрішим.

Спільнота — це не просто місце зустрічі, не лише молитовне об’єднання, не звичайна організація людей. В корені самого слова є щось спільне для всіх — те, що об’єднує і гуртує. І це, звичайно, Господь Бог, Який перебуваючи в наших серцях, робить їх подібними до Себе, а тому ми стаємо схожими одне на одного! Чого варте життя однієї людини? А чого варте життя великої спільноти людей? Одному завжди важко, разом легше втілити багато планів, ідей. Разом легше пережити різні ситуації. Господь дарує нам нас для того, щоб ми могли служити одне одному, піклуватися одне про одного, дбати! Щоб могли разом з Богом втілювати Його плани щодо нашого життя!

Кожна людина від природи наділена певним талантом. Немає бездарних людей! Спільнота — це місце талантів, задля слави Бога! Не раз ми чули від інших, що погано декламуємо вірші, чи фальшиво співаємо пісні, чи не зовсім гарно малюємо і т.ін. Хіба це так? Якщо кожну добру справу робити в молитві, то невже вона може не сподобатись Богу, якщо лине від серця? Тож хай кожне сказане нами добре слово буде молитвою, хай кожна пісня буде молитвою, хай кожна прихильна думка буде молитвою, хай все наше життя буде молитвою до Бога!

Навіщо багато слів? Краще більше добрих діл і сяйва в душах. Бо невидиме сонце світить всередині нас. Тому, ми маємо бути світлом для світу, несучи в серці знамення милосердя і добра!

І завжди пам’ятаймо, що Бог — є Любов’ю! А кожен з нас є квіткою в Господньому саду, яка довершує красу Його творіння. Лише спільнота творить неймовірний квітучий букет! Отож, будьмо тим запашним, нев’янучим цвітом — цвітом Любові!

Надя Войтович,
голова МО «Цвіт Любові»
3 березня 2013