Хвороба: прикра випадковість чи нагода для спасіння?

John Lautermilch. Jesus Healing the Sick

Увесь народ намагався Його торкнутися,
бо сила виходила з Нього й усіх оздоровляла.

(Лк 6, 19)

В нашому храмі щоп’ятниці о десятій годині відправляється Свята Літургія за хворих, немічних, страждаючих. Усі вони є найбільшим скарбом Церкви. З ними і за них приноситься Найсвятіша Жертва.

Якщо уважно слухати Євангеліє на Святих Літургіях, в яких беремо участь, то можна звернути увагу, що каліки, сліпі, глухі, люди з різними хворобами часто зверталися до Ісуса, або Він Сам зауважував їх. Божий Син нікому не відмовляв, але щоб Його сила і ласка змогли подіяти, від хворого або того, хто просив за нього, вимагалося тільки одного — віри. «Віриш?», — запитував Христос, і тільки тоді, коли чув підтвердження, зцілював, повертав зір, слух, мову, здоров’я. Тому на зцілення Ісуса Христа треба дивитися з перспективи віри, в Його діях не маємо шукати сенсацій або видовищ.

Крім оздоровлення у діяльності Ісуса Христа треба побачити цікаву деталь: Його зустріч з людиною, яка страждає, — це зустріч, яка огорнута Божим миром і теплом. Спаситель не втікає від потребуючих людей, не розводить демагогії, не обіцяє допомоги іншим разом. Лише хоче довести хворим Свою участь у їх житті, дає їм відчути, що Він не прийшов на світ тільки для сильних, здорових, успішних, але й для слабких, хворих, для тих, які згинаються під хрестом своєї немочі.

Людство, особливо в наші часи, дуже дбає про своє здоров’я, і це не є чимось недобрим, це є звичайна людська потреба. Все ж це не означає, що хвора людина має меншу вартість перед Богом. Вартість людського життя не можна міряти мірою здоров’я. Людина сама в собі як образ Божий є найбільшим даром. Неміч, слабкість, хвороба не зменшують вартості чи значення людського життя для Бога і для суспільства.

Кожна людина має для Бога надзвичайну цінність, і кожного з нас Бог хоче спасти. Через власне терпіння, смерть і воскресіння Христос відкрив дорогу до спасіння, а через Святі Тайни провадить кожну людину до єдності і свободи. У Святих Тайнах Сповіді і Євхаристії приходить, щоб дати силу, зцілити, піднести на дусі, наблизити до Неба.

Як християни, учні Христові, ми покликані для допомоги саме тим, кому в першу чергу допомагав Ісус Христос. Яким чином? Найпростіша справа — виявляти таким людям пошану і увагу, не принижувати їх гідності, не насміхатися, не уникати демонстративно. Проте християнська солідарність — молитвою чи опікою доброго самарянина огорнути хворих, страждаючих, їхні родини, а також лікарів та увесь медичний персонал, який своїм служінням намагається зберегти життянедужих і повернути їм здоров’я.

Особливим даром Ісуса Христа і Церкви для хворих є Свята Тайна Єлеопомазання. Через неї хворий єднається з Ісусом Христом, який хоче потребуючого підтримати, дати потіху і полегшення. Деколи може виникнути думка, що хвора людина забута Богом. Саме Свята Тайна Єлеопомазання це заперечує. Майже завжди, якщо бачимо хворих, звертаємося до Бога про їх зцілення. Не завжди воно приходить, але від Творця отримуємо інший знак, яким є знак Хреста. Він свідчить про те, що Бог не втікає від терпіння, але приймає його з мужністю. Це усім віруючим в Ісуса Христа має додавати потіхи у важкому часі хвороби.

Кожне зцілення та оздоровлення Ісуса Христа — це вияв Його чоловіколюб’я. Найбільше всього свідчень про такі випадки у великих відпустових місцях, де є чудотворні ікони — Зарваниці, Гошеві та ін.

Один з таких випадків трапився із 3-річним хлопчиком, якому лікарі встановили невтішний діагноз. Його обстежували найкращі лікарі Києва, Москви і Санкт-Петербургу, але вони лише розводили руками і казали, що пухлина неоперабельна. Тоді батьки звернулися до Бога. З того часу мама постійно брала участь у Божественних Літургіях за зцілення свого сина. І сталося неймовірне: лікарі передбачали, що дитина зможе прожити ще тільки 3 місяці, а, дякуючи Богові та Богородиці, хлопчик живий і сьогодні. Звичайно, що усі вони вдячні Богові і Пречистій Діві Марії за всі отримані ласки.

А є ще й таке свідчення. Одна молода особа була на прощі в інвалідному візку, тому що свого часу попала в аварію. Вона приїхала до Зарваниці, щоб просити в Бога здоров’я. Після прощі її знову побачили на інвалідному візку. Ось її враження: «Хоч я й далі не можу ходити, далі перебуваю в інвалідному візку, але відчуваю, що змінилося моє відношення до Бога, до інших людей і до мого страждання. Бог у моїй хворобі виявляє Свою силу і допомогу. Маю сильну надію, що Бог є завжди зі мною».

Ісус Христос, ставши людиною, не усунув хворобу і терпіння з людського досвіду, але, беручи їх на Себе, перемінив і надав їм нового значення. Поруч із терпінням хворих, немічних — і у ньому — присутнє терпіння Христа. Ісус несе цей тягар з ними і допомагає зрозуміти його сенс. У єдності з Христом хвороби і терпіння з негативного можуть перемінитися у позитивне, допомогти страждаючим ставати духовно зрілими і наближатися до Христа, а також брати участь у переображенні людства.

Церква закликає хворих молитися і жертвувати свої страждання в тому ж наміренні, в якому Христос віддав Своє життя на хресті, таким чиномчас хвороби стане вирішальним періодом в житті з огляду на вічність.

 

МОЛИТВА ХВОРОГО

Господи Ісусе, Сину Божий, Милосердний, Зцілителю душ і тіл наших, зглянься на мене негідного, немічного і грішного слугу Твого. Ти оздоровляєш калік і немічних через віру їхню в Божество Твоє, кажучи: «Через віру твою нехай буде тобі». Я знаю, Господи, що віра моя є слабкою. Але благаю Тебе, Джерело Життя, і взиваю: «Вірую, Господи, допоможи мені в моєму невірстві!» Ти, Господи, приймав малу віру сліпих, калік і всіх немічних та дарував їм зцілення. Не відкинь, Милосердний, і мене немічного.

Я знаю, що я є грішним і негідним Милости Твоєї, але Ти сам сказав, що до грішників прийшов, і це дає мені надію звернутися до Тебе, Милосердний Господи, Піднеси мене, Спасителю мій, з постелі недуги моєї, продовж дні життя мого, щоб я міг в покаянні закінчити його і сподобитися вічного Твого Царства, де в сяйві Слави Лиця Твого вже не буде ні недуги, ні журби, ні зітхання. Помилуй мене, Господи, з великої Милости Твої, зглянься наді мною немічним, дай мені силу славити Тебе Єдиного і Милосердного з Отцем, Святим і Животворним Твоїх Духом нині, і повсякчас, і на віки віків.

 

МОЛИТВА ЗА ХВОРОГО

О мій Боже, хворий, що перед Тобою, прийшов просити Тебе про те, що здається йому найважливішим; про те, чого він так гаряче прагне, що він вважає для себе найважливішим.

Але, ти, Боже, наповни його серце такими словами: «Найважливіше, щоб здоровою була душа». Господи, нехай здійсниться у всьому Твоя свята воля над хворим! Якщо ти хочеш, нехай він одужає. А якщо Твоя воля, щоб він далі ніс свій хрест, нехай буде так! Просимо Тебе і за нас, що молимося за хворого: очисти наші серця, зроби нас гідними того, щоб через нас Ти міг роздавати всім Свої святі ласки. Зміцни цього хворого і полегши його страждання.

Нехай здійсниться на ньому Твоя свята воля! Вияви, Господи, на ньому Твою Божественну любов і допоможи мужньо нести свій хрест.

о. Іриней Гумен, ЧСВВ