Воздвигни нас, Хресте!

О, кедре ліванський, символе праведників, що зростаєш у силі і красі на весь світ! О, кедре живильний і кедре освячений! О, кедре жертовний, на якому було розп’ято Милосердя і Любов. Тебе бо було вибрано на знаряддя мук і страждань Сина Божого і Сина Чоловічого. По тобі стікала кров і вода з пробитого боку Його божественного і досконалого тіла. Стікала і не скапувала на землю, а в чудесний спосіб проникала в твою неймовірно тверду деревину, яка розкривалася і як губка всотувала життєдайні сили розп’ятого Божества. Ти, кедре ліванський, став непереможним! Бо з ганебного і упослідженого знаряддя смерті, яким був до цього часу, ти став символом відкуплення людського роду і його охороною. Живильна сила Богочоловіка омила тебе своєю водою і освятила тебе. Його свята кров зміцнила і утаємничила тебе, щоб став ти життєдайним символом віри християнської на вічні віки. Ти став ще одним безцінним дарунком для нас, людей, від Спасителя нашого Ісуса Христа. Ти став містичним джерелом допомоги нашої. Обороною і скріпленням нас на силі у випробуваннях, порятунком нашим від немочі духовної і тілесної.

Пройшли століття, поки Ти, Хресте Господній, був віднайдений і воздвижений із забуття. Та сила на Тобі розп’ятого Спасителя нашого залишилась. І тому, цій непереходящій і непереможеній силі Твоїй, Воздвижений Хресте Господній, поклоняємося і славимо її, освячуючи себе твоїм знаком кожного дня.

Сьогодні стаємо під Воздвижений Хрест Господній і просимо:

«Разом з Пречистою Богородицею і архистратигом Михаїлом, прийди нам на поміч, вислухавши наші моління.»

Воздвигаючи тебе, Хресте Господній, в наших душах, благаємо:

«Охорони нас від ворогів наших, що облесно друзями себе називають.

Не дай нам звикнути до покори перед брехнею і лицемірством фальшивих доброчинців і сильних світу цього, що мають духа фальші і облуди.

Подай розпізнати нашому народу вовків в овечій шкурі, що хочуть запанувати над нашими думками і волею, щоб зігнулися ми у мовчазній рабській покорі.

Не дай спокуситися жадібністю, щоб не продали ми свободу вільної людини за погірдливо кинутий мізер. Щоб не уподібнитися нам до Юди Іскаріота та не стати рабами ворогів наших. Щоб і надалі бути вільними у домі своїм.»

Воздвигаємо тебе, Хресте Господній, охоронцю землі і віри нашої, і молимо:

«Захорони нас від байдужості, від темноти нашої, від надмірного захоплення звабами електронного і інформаційного мотлоху, що пригнічують і висотують таланти і здорові сили кожної особистості.»

Зло, що панує на ринку спокус і зваб перше хоче відвернути нас від краси і любові Дому Господнього і зробити нас апатичними, безвільними індивідами, повними цинічного егоїзму. Адже таких легше поневолити і перемогти. Не даймо себе звести, бо боротьба за душі людські триває!

Воздвигаючи тебе, Хресте Господній, в своїх серцях, молимо:

«Порятуй нас від зради і неправдомовності, щоб не стати нам лицемірами і дволиким Янусами, і тому охорони нас від страху, зневіри і духовного упадку!»

Воздвигаючи тебе, Хресте Господній, в своїй великій вірі і надії, просимо:

«Силою розп’ятої на тобі Милосердної Любові зглянься над нашим народом і подай нам духа правди і довіри, духа волі і незламності. Оживи наші ослаблі сили і подай нам усім розуміння важливості моменту, що надходить. Подай гідності, розуму і згуртованості. Подай пошани один до одного і справедливості.

Всели свою життєдайну силу в кожну домівку, в кожну родину. В село, містечко і край наш. Призови духа волі на нашу Україну в час рішучий і в час відповідальний. Всели свою силу непереможну в наш люд український, щоб засяяла вона життєдайним сонцем в кожному серці. Щоб всяке зло і неправда щезли з нашої землі. І нехай кожен, хто кладе на собі знак хреста, не посягне на святі принципи вільного народу. Щоб не сталось йому чогось злого, щоб не упослідив душу і сумління своє зрадою і не накликав біду на себе і свій рід.

Подай нам сило непереможна вірність своїм ідеалам, щоб не знищити самих себе. А щоб жили ми в правді, радості і любові. Щоб процвітали і множилися прийдешні покоління наші. Бо земля наша благословенна і багата на таланти, так щедро подаровані Господом українському народу нашому. Тож хай наша чудова мова, культура і висока толерантність, навіть у протистоянні і надалі дивує світ!

Спасительна Жертво Господня! Молитвами нашими і жертовними подвигами тих, що вже три століття вірно служать Тобі своїм життям, а нам — своїм прикладом в молитвах, подай нам сили і сміливості, щоб з вірою поклавши на себе Твоє знамено, ми йшли дорогою Твоєї Правди і Світла. Щоб сповнивши найголовніші заповіді Твої, віддати Тобі Любов’ю за Любов, яку Ти, Господи, безнастанно нам посилаєш. Щоб стали ми одно і в радості співаючи Тобі «осанна», благословляли дні прийдешні. Вчора, сьогодні, завтра і на віки вічні. Амінь.»

Ніна Оленяк